Пауков Дмитро Петрович

Магiстр факультету обчислюванної технiки та iнформатики (ОТI) ДонНТУ

Спецiальнiсть: "Програмне забезпечення автоматизованних систем" (ПО)

Тема магiстерської роботи: "Дослiдження алгоритмiв тривимiрової вiзуалiзацiї в реальному часi конструкцiй i механiчних вузлiв"

Науковий керiвник: проф. Євгенiй Олександрович Башков

email: paukoff@fromru.com

Народився 29 сiчня 1981 року в мiстi Дзержинську Донецької областi. Це маленьке шахтарське мiстечко, розташоване у 50 км. на пiвнiч Донецька. Мої батьки, Євгенiя Василiвна та Петро Олександрович, бiльшiсть родичiв мешкають саме там. Зараз мiсто переживає не кращi часи, але я сподiваюся, що надалi ситуацiя змiниться докорiнно, коли маленькi мiста стануть основою економiки України.

У дитинствi мрiяв стати шофером, льотчиком, лiкарем. Ми з батьками часто вiдпочивали на морi, мене завжди цiкавило, що знаходиться там "за морем", i де взагалi закiнчується море i починається небо?

До школи я ходив у дитячий садочок №2, де вперше придбав досвiд перебування в колективi.

У 1988 роцi пiшов у перший клас неповної середньої школи № 5. Там в руках моєї першої вчительки, Лубинець Валентини Петрiвни, побачив буквар iз зображенням портрета В.И.Ленiна, чомусь вiн запам'ятався менi на все життя. Спочатку вчитися в школi менi сподобалося, однак потiм, коли з'ясувалося, що туди треба ходити щодня, також у суботу, та ще виконувати однаковi завдання, менi вже не подобалося. Це продовжувалося до п'ятого класу, коли ми почали бiльш докладно вивчати природознавство та iсторiю античного свiту, яку викладала Люберець Галина Миколаївна. Це вже було дiйсно цiкаво, адже знати, вiдкiля з'явилася людина, як вона побудована сама, i що її оточує - це мера життя. Так i почалося моє пiзнання Свiту, що продовжується i донинi. Виявилося, що ми не завжди були людьми розумними, що багато рокiв тому людина була схожа на "мавпу" особливого виду, що потiм навчилася працювати i, завдяки цьому, перетворилася на сучасну людину. Довiдатися таке було в перший момент досить неприємно, нiколи бiльше я не почував себе "мавпою" у такiй мерi як тодi. Потiм виявилося, що древнi люди вмiли робити речi, про якi я тодi навiть i не задумувався - вони будували величезнi пiрамiди, мiста, убивали один одного заради шматка землi. "Навiщо убивати?" - думав я тодi. "Напевно, у них залишилося щось вiд мавп?". Нi! Все виявилося набагато складнiше, i, щоб зрозумiти це учитися в школi недостатньо.

У 7 класi до нас прийшла директор школи Гусар Людмила Володимирiвна проводити заняття по фiзицi. Вона показала такi цiкавi єксперименти з рiзними приладами, що фiзика з тих пiр стала однiєю iз самих цiкавих для мене наук. Я довiдався, що ми самi та всi навколо нас речi складаються з дрiбних частин - атомiв, настiльки маленьких, що їх навiть не у всякий мiкроскоп розглянеш! Але ще великим здивуванням було довiдатися, що iснують бiльш дрiбнi частки - електрони, протони та iн. Таким чином, фiзика стала для мене першою науковою школою, зрозумiти процеси, що протiкають у природi - значить пiзнати частину себе, тому що ми самi є частиною природи. У школi виявилося досить багато iнших цiкавих дисциплiн, таких як географiя, iсторiя, iноземна мова, особливо серед них видiлялася математика. Вона вражала тим, що об'єкти, якi вивчає, не iснують у природi матерiально. Цифри - вони ж не матерiальнi (я їх нiде, крiм як на паперi не бачив) на вiдмiну вiд фiзичних об'єктiв. Але не дивлячись на це, математичнi твердження неможливо спростувати - це дiйсно могутнiй апарат аналiзу навколишнього свiту, при чому цiлком придуманий людиною в його розумi. i дiйсно, математика - цариця наук, що вiдкриває дверi до вивчення та пiзнання Свiту. У фiзичнiй лабораторiї в школi було написано: "Фiзика слiпа без математики i безрука без хiмiї". Математика дала менi багато, вона навчила абстрактно мислити i систематизувати знання, дала можливiсть краще зрозумiти багато фiзичних явищ. Однак, не дивлячись на все це, математична формальнiсть поки не здатна описати духовнi процеси в людському життi!

Влiтку 1994 року менi в руки потрапила книга, присвячена програмуванню мовою БЕЙСИК. Вона мене так зацiкавила, що я писав програми в зошитi в надiї коли-небудь, спробувати, як вони працюють - з тих пiр обчислювальна технiка та програмування стали для мене хоббi. У програмуваннi менi падобалась можливiсть керувати обчислювальним процесом, i я розумiв, що за цим - майбутнє! У 1996 роцi я став щасливим власником першого свого комп'ютера, то була 80286 модель, i тодi вперше менi удалося реалiзувати тi програми, що були написанi ще два роки тому в зошитi. Тодi менi здавалося, що робота з комп'ютером сильно розвиває iнтелект людини, змушує його мислити "сильнiше". Я намагався довiдатися якнайбiльше про все, що стосувалося обчислювальної технiки та iнформатики - зрозумiв, що цi знання майже безмежнi!

У 1996 роцi я закiнчив 9 клас школи № 5 i продовжив учитися в 10 класi середньої школи № 3 м. Дзержинська. Це була для мене нова школа, у якiй я придбав багато нових друзiв i чудових вчителiв: Нiна Олександрiвна Антонюк (фiзика), Таїсiя Григорiвна Коваленко (математика), Ольга Григорiвна Шевченко (iсторiя). У 10 i 11 класах я продовжував вивчати фiзику, математику i хiмiю - у старших класах цi дисциплiни найбiльш цiкавi. Брав участь в олiмпiадах з цих дисциплiн. Була в школi й така дисциплiна як iнформатика, там ми вивчали речi, якi менi вже були знайомi, тому я вигравав спочатку шкiльнi, а потiм мiськi олiмпiади з iнформатики.

Постiйнi мiркування про людину в 10 класi пiдштовхнули мене до астрономiї. Астрономiя виявилася цiкава усiм, вона викликала у мене священний трепет, обумовлений неможливiстю зрозумiти науковi концепцiї та нескiнченнiсть Всесвiту. Я вирiшив, що повинен розiбратися в небесних об'єктах i явищах, якi з ними вiдбуваються, повинний знати, як зветься кожна зiрочка на небi та вмiти пророкувати небеснi явища, як це робили древнi астрономи i звiздарi. Дiйсно, астрономiя вiдкрила багато таємниць, але в той же час поставила багато питань, що намагаються вирiшити сучаснi астрономи й астрофiзики. На мiй жаль, астрономiю в школi ми не вивчали, тому що хтось у мiнiстерствi освiти вирiшив, що людинi досить знати фiзику, а фундаментальну, одну iз самих древнiх наук вилучили зi шкiльної програми 11 класу, в той самий час, коли я пiшов до 11 класу. Це менi запам'яталося на все життя, що хтось вирiшує важливi для тебе питання, без твоєї участi! Не дивлячись на це, я вивчив астрономiю самостiйно, хотiв у майбутньому займатися професiйно, але iнформатика стала для мене важливiше. Iнформатика може надалi допомогти фахiвцям рiзних галузей (у тому числi астрономом) вирiшувати їх проблеми, i крiм цього, у Донецьку був факультет обчислювальної технiки й iнформатики, куди моя матуся хотiла, щоб я надiйшов, тому що сама закiнчила спецiальнiсть "прикладна математика" на цьому факультетi.

У 1998 роцi, закiнчивши середню школу з золотою медаллю, вирiшив продовжувати вчитися. Я твердо упевнений, що зробив правильний вибiр - спецiальнiсть "Програмне забезпечення автоматизованих систем" в Донецькому державному технiчному унiверситетi. Iнформатика була для мене хоббi, а тепер стала моєю професiєю, що вiдкриває новi обрiї, дозволяє менi розвиватися далi!

Перше заняття в унiверситетi було з вищої математики, провiв його Андрiй Анатолiйович Губарєв. Я тодi вперше зрозумiв, що навчання в унiверситетi не буде простим, i математику вчити ми будемо дуже докладно. Так воно й було. Весь перший курс я займався читанням книг з математицi, й виконанням домашнiх робiт зi збiрника Демидовича. Лекцiї з математицi читав Анатолiй Єфремович Скворцов, вiн дав нам гарну математичну базу для подальшого навчання.

Наталя Миколаївна Дацун вiкладала основи програмування й алгоритмiчнi мови. Багато чого з її матерiалу я вже знав, але лекцiї ще бiльш розширили та систематизували цi знання. На лабораторних роботах пiд керiвництвом Iнни Петрiвни Суворовoї я вперше написав програму мовою Сi, це була календарна задача, визначення дня тижня, на який випадає 9 травня для заданого року.

У другому семестрi вперше познайомився з Юрiєм Валентиновичем Ладиженським на лекцiях з дискретної математицi, вiн дав цiкавi й важливi для будь-якого програмiста знання в таких галузях як логiка, комбiнаторика, теорiя графiв i теорiя автоматiв. На третьому курсi Юрiй Валентинович викладав дисциплiни "ЕОМ i мiкропроцесори" та "Комп'ютернi мережi" - це фундаментальнi знання для фахiвцiв з iнформатики, Юрiй Валентинович забезпечив нас цим фундаментом.

Галина Георгiївна Шалдирван докладно знайомила майбутнiх програмiстiв зi структурами даних i класичними алгоритмами, а потiм викладала дисциплiну "Организацiя баз даних". Сильне враження на мене зробив Анатолiй Сергiйович Барашко, коли розповiв про формальнiсть алгоритму, машини Т"юринга та складностi обчислювання. Вiн показав нам, що алгоритм для програмiста не просто послiдовнiсть дiй, а наука, знати яку повинний кожен професiонал.

Дуже цiкавим був третiй курс. Наталя Миколаївна Дацун познайомила нас з функцiональним i логiчним програмуванням. Цiкавою була курсова робота з дисциплiни "Графiчне i геометричне моделювання", що викладав В.В.Карабчевський. Вiн навчив нас основам комп'ютерної графiки, тодi вже я припускав, що це можлива тема моєї дипломної роботи.

Лев Петрович Фельдман - вiдатний викладач i вчений. Вiн читав лекцiї з числених методiв на третьому курсi та структурам обчислювальних систем - на п'ятому. Кожна його лекцiя була оригiнальна. Вiн за допомогою дошки та крейди настiльки зрозумiло й дохiдливо пояснював, як вирiшувати рiзнi рiвняння та їхнi системи, часом, дуже складнi, що його розумiли всi студенти. Вiн проводив лекцiї як бесiду старих друзiв, що зiбралися разом для того, щоб вирiшити поставлену задачу, давав можливiсть студентам вiдчути проблему та вирiшити її самостiйно. Так само мистецьки проводив Лев Петрович лабораторнi роботи.

На третьому курсi я познайомився з Олександром Яковичем Аноприєнко. Вiн викладав теорiю операцiйних систем i знайомив з найцiкавiшим свiтом UNIX. Це також були незвичайнi лекцiї. Олександр Якович уперше запропонував нам, студентам, зайнятися реальним проектом (у рамках курсової роботи з теорiї операцiйних систем) енциклопедiї операцiйних систем. Для цього вiн провiв опитування студентiв потоку з приводу участi в цьому заходi, виявилося, що багато студентiв вважають, що я можу очолювати цей проект. Таке рiшення було для мене дуже важливим, адже визнання колег - це найвища професiйна оцiнка будь-якої людини. Тому я намагався, щоб результати роботи виявилися найкращими. Дiйсно, завдяки Олександу Яковичу, у нас з'явилася така можливiсть показати свої творчi здiбностi. Енциклопедiя стала унiкальною у своєму родi, в одному мiсцi була зiбрана iнформацiя про рiзнi операцiйнi системи. У лютому 2002 р. на конференцiї з дистанцiйної освiти в Донецьку пiд керiвництвом О.Я.Аноприєнко була зроблена доповiдь зi звiтом виконаної роботи та пiдготовлена вiдповiдна стаття. Без сумнiву, такий досвiд роботи студентiв необхiдно зберегти та поширити на iншi дисциплiни й курси на факультетi.

Великий iнтерес викликав курс Олега Iвановича Федяєва "Основи систем штучного iнтелекту", адже там розглядалися питання, що мене цiкавили давним-давно, ще в школi. Олег Iванович показав, що перед iнформатикою iснує ще дуже багато задач, вирiшення яких дозволить людству пiднятися на новий рiвень розвитку - i все це в руках фахiвцiв з iнформатики, бiологiї, фiлософiї i т.п. У курсi "Органiзацiя ЕОМ" Олег Iванович Федяєв познайомив нас з рiзними архитектурами обчислювальних машин, серед яких особливо видiлялися нейрокомп`ютери та машини з нечiткою логiкою. Особливiсть цього курсу полягала в тiм, що практична робота студентiв, змiст лабораторних робiт був дуже добре продуманий. Студенти творчо могли виконувати завдання, що закрiплювало теоретичний матерiал. Менi дуже сподобалися нейроннi мережi, i, за пропозицiєю Олега Iвановича, я взяв участь у вузiвському конкурсi студентських наукових робiт 2001/2002 року. Виконав роботу "Прогнозування за допомогою штучних нейронних мереж" , за яку одержав диплом ДонНТУ, а потiм, коли робота взяла участь у Всеукраїнському конкурсi студентських наукових робiт у м.Вiнниця, я одержав диплом Вiнницького державного технiчного унiверситету. Думаю, що за нейрокомп`ютерами майбутнє, а це означає, що необхiдно вже зараз розробляти вiдповiднi операцiйнi системи та прикладне програмне забезпечення.

У рамках курсу "Комп'ютернi iнформацiйнi технологiї" пiд керiвництвом Наталi Євгенiвни Губенко, Али Вiкторiвни Чернишової та Тетяни Василiвни Михайлової займався проблемою стиску звуку на основi законiв мю й А. В квiтнi 2002 року зробив вiдповiдну доповiдь.

В квiтнi 2001 року одержав подяку Ректора за особливi досягнення в навчаннi. На цiй зустрiчi особисто познайомився з Ректором О.А.Минаєвим i членами Ректорату. На нiй ми обговорювали проблеми освiти в ДонНТУ i можливi шляхи їх вирiшення.

Навчання в унiверситетi виявилося дуже цiкавим, тому вибрати прiоритетну тему для магiстерської роботи було складно. Однак я твердо вирiшив займатися комп'ютерною графiкою, тим бiльше що беру участь у розробцi рiзних графiчних систем разом з фiрмою MAUS (Нiмеччина). Комп'ютерною графiкою на кафедрi займається проф. Євгенiй Олександрович Башков, вiн погодився бути моїм науковим керiвником. Таким чином, разом з ним ми вирiшили працювати над темою "Дослiдження алгоритмiв тривимiрної вiзуалiзацiї в реальному часi конструкцiй i механiчних вузлiв".

Комп'ютерною графiкою останнiм часом займається багато спецiалiстiв, що обумовлено високими темпами розвитку обчислювальної технiки. Це, однак, не означає, що галузь вичерпала себе, навпаки, вiдкрила новi, потребуючi глибокого вивчення можливостi застосування графiки в людськiй життєдiяльностi. Комп'ютерна графiка - це не тiльки комп'ютернi iгри та спецефекти в кiно, але й графiчнi користувальницькi iнтерфейси, САПР, Internet i т.п.

У майбутньому планую вчитися в аспiрантурi, де збираюся продовжувати займатися проблемами вiзуалiзацiї. Однак не збираюся зупинятися тiльки на цьому. Iнформатика - багатогранна наука, менi цiкавi всi її сторони, не тiльки комп'ютерна графiка, але i проблеми штучного iнтелекту, розподiлених паралельнiх обчислень i моделювання рiзних процесiв, необхiдно створювати архiтектури обчислювальних систем нового типу, можливо, заснованих на принципах роботи мозку людини. Для цього потрiбно вже зараз докладно вивчати мозок, а це комплексна робота багатьох учених з рiзних областей науки, таких як медицина, генетика, бiологiя, iнформатика, фiлософiя, психологiя i т.д. Можливi й iншi варiанти, наприклад, мрiю взяти участь у програмах дослiдження космосу, зайнятися питаннями моделювання явищ у Всесвiтi.